Пливуть роки, спливають стиха,
Змахнувши снігом сивини.
І хоч зима в обличчя диха,
Забудьте смуток назавжди.
Неначе птахи, линуть роки,
Та то, скажу Вам, не біда.
І вік не зупиняє кроки,
Душа була б лиш молода.
Дерева в шані схилять віти.
Сміється сонце для Вас знов.
до ніг Вам ляжуть нехай квіти,
А з ними і людська любов.
І не біда, що роки линуть,
Змахнувши снігом сивини...
Здоров'я. радісної днини
Сьогодні, завтра і завжди!
Ірина Небеленчук . Збірка " Берег любові"
